Перейти до основного вмісту
Тег

#Відповіді біологія 8 клас Балан

Знайдено 36 публікацій

Біологія••1 хв читання

32. Органи кровотворення. Формені елементи крові: еритроцити. Групи крові. Правила переливання крові

Зміст 1. Які особливості клітин червоного кісткового мозку забезпечують їм здатність давати початок різним групам формених елементів?. Вони є стовбуровими: інтенсивно діляться, при поділі одна дочірня клітина залишається недиференційованою, а інша диференціюється в еритроцити, лейкоцити чи тромбоцити. Ці процеси відбуваються в органах кровотворення, зокрема в червоному кістковому мозку. 2. Чому клітини крові потребують постійного оновлення?. […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

31. Внутрішнє середовище організму людини

Зміст 1. Чому клітини крові називають форменими елементами — бо кров як тканина складається з плазми (міжклітинна речовина) і клітин, а клітини крові — це її формені елементи: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. 2. Чому за незначних крововтрат людям можна вливати фізіологічний розчин, а не препарати крові — бо фізіологічні розчини за концентрацією солей відповідають плазмі крові […]

Читати →
Біологія••5 хв читання

Підіб’ємо підсумки з теми 3

Зміст І. Досліджую природу 1. Плануючи «Дослідження залежності ефективності тренувань м’язів від ритму та навантаження на прикладі обраної групи школярів / школярок», учні та учениці визначали змінні. В. 2. Учні виконували лабораторне дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин. Б. II. Опрацьовую та використовую інформацію 1. Розгляньте малюнок будови м’яза. Знайдіть помилкові підписи складових […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

30. Розлади діяльності травної системи та їх профілактика

Зміст 1. Як гігієна зубів пов’язана з порушенням роботи травної системи? Залишки їжі між зубами сприяють розмноженню мікроорганізмів, що призводить до карієсу та пародонтозу. Погано пережована їжа спричиняє розлади травлення в шлунку, посилює секрецію шлункового соку та подразнює слизову оболонку. 2. Чим небезпечне вживання немитих фруктів та овочів чи некип’яченої води? Немиті фрукти та овочі […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

29. Харчові та енергетичні потреби людини. Харчові продукти та їхній склад

Зміст 1. Що буде з організмом людини, якщо витрати енергії в кілька разів перевищуватимуть надходження енергії? Буде енергетичний дефіцит: виснаження, схуднення, зменшення м’язової маси, зниження імунітету, у підлітків — затримка росту і розвитку. 2. Чому в людей різних професій різна потреба у кількості та якості їжі? Бо різний рівень енергетичних витрат залежно від виду діяльності, […]

Читати →
Біологія••5 хв читання

Підіб’ємо підсумки з теми 4

Зміст І. Досліджую природу 1. Установіть відповідність між методом дослідження травної системи (А–Д) та прикладами використання цих методів (1–4). А – 1 Б – 2 В – 3 Г – 4 2. Під час дослідження у лабораторії аналізували, які секрети травної системи містять ферменти, що розщеплюють крохмаль. У чотири пробірки з крохмальним клейстером внесли: у […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

27. Процеси травлення у кишці. Виведення з організму неперетравлених решток їжі

Зміст 1. Чим відрізняється внутрішня поверхня тонкої та товстої кишки? У тонкій кишці є ворсинки й мікроворсинки, що майже у 1000 разів збільшують всмоктувальну поверхню. У товстій кишці ворсинок немає; її слизова виділяє багато слизу й переважно всмоктує воду, вітаміни та мінеральні речовини. 2. Які порушення травлення виникнуть у людини, в якої не функціонує печінка? […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

28. Процеси катаболізму та анаболізму – складники метаболізму. Вітаміни, їхня роль в обміні речовин

Зміст 1. Поясніть, чому процеси асиміляції мають бути урівноважені з процесами ди­симіляції. Бо дисиміляція звільняє енергію, а асиміляція її витрачає, тож рівновага потрібна для підтримання гомеостазу та постійного оновлення структур. У період росту асиміляція може тимчасово переважати. 2. Як пояснити вислів «швидкий обмін речовин»? Це високі темпи реакцій катаболізму й анаболізму: речовини швидко розщеплюються й […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

25. Процеси механічної та біохімічної обробки їжі в ротовій порожнині

Зміст 1. Чому не рекомендують після гарячої їжі та напоїв вживати холодні? Різкий перепад температур створює термострес для емалі та пломб, що підвищує ризик мікротріщин і чутливості; тому серед правил гігієни радять не чергувати гаряче й холодне. 2. Чому людина не може проковтнути їжу без слини? Муцин у слині зволожує й обволікає їжу, формує харчову […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

26. Ковтання їжі. Процеси травлення в шлунку

Зміст 1. Чому форма шлунка мішкоподібна, а його об’єм може змінюватись? Шлунок — розширений відділ травного каналу і зовні нагадує мішок. Складки слизової та розтягувані стінки дозволяють змінювати об’єм залежно від наповнення і положення тіла. 2. Яке значення для швидкості травлення в шлунку має те, наскільки добре чи погано пережована їжа? Добре пережована і змочена […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

24. Будова та функції травної системи

Зміст 1. З яких тканин побудовані органи травлення? Органи травлення побудовані з чотирьох оболонок: слизова з епітеліальної тканини, підслизова зі сполучної тканини, м’язова з гладеньких м’язів, серозна зі сполучної тканини. 2. Чому в організмі людини відбуваються різні типи травлення? В організмі людини є порожнинне та пристінкове травлення, щоб їжа оброблялася поетапно. Спочатку відбувається механічна обробка […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

23. Профілактика порушень формування та функціонування опорно-рухового апарату

Зміст 1. Чи передається постава у спадок? Сама постава у спадок не передається, але можуть передаватися певні особливості будови тіла, наприклад, слабкість м'язів або сполучних тканин, що може впливати на формування постави. В основному, постава є набутою і залежить від способу життя. 2. Чому в новонародженої дитини хребет рівний, а в дорослої людини має S-подібну […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

21. Робота м’язів. Втома м’язів та її причини

Зміст 1. Чому під час виконання статичної роботи людина втомлюється швидше? Статична робота не має чергування скорочення й розслаблення, тому немає коротких пауз для часткового відновлення, швидше накопичуються продукти обміну і знижується працездатність. 2. Чи всі м’язи характеризуються однаковою силою скорочень? Ні, сила залежить від поперечного перерізу м’яза та кількості скоротливих білків; більший поперечний переріз […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

22. Надання першої допомоги в разі ушкоджень опорно-рухового апарату

Зміст 1. Чому в разі розтягнення зв’язок потрібно накласти тугу пов’язку на місце ушкодження? Щоб зменшити набряк і крововилив, стабілізувати суглоб і знизити біль; це запобігає подальшому пошкодженню волокон і допомагає загоєнню. 2. Чому вивих не можна вправляти самостійно? Є ризик розірвати зв’язки, суглобову сумку, пошкодити нерви й судини; вправлення має робити тільки лікар. 3. […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

19. Будова скелета та його функції

Зміст 1. Як змінюється з віком з’єднання кісток черепа та тазового поясу? У черепі більшість кісток з’єднані нерухомими швами й з віком міцно зростаються; у тазі в дітей є три парні кістки (лобкова, клубова, сіднична), які після 16 років зростаються в одну тазову кістку. 2. Чому елементи скелета здебільшого є парними? Парні кістки забезпечують симетрію […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

20. Будова та функції скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів

Зміст 1. Як м’яз кріпиться до кістки? Через сухожилля, у яке переходять сполучнотканинні прошарки на кінцях м’яза, і яке прикріплюється до кістки або до шкіри. 2. Чим відрізняються функції жувальних та мімічних м’язів? Жувальні м’язи рухають нижню щелепу під час жування, ковтання та мовлення, а мімічні формують вираз обличчя і беруть участь в утворенні звуків, […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

18. Типи кісток. З’єднання кісток

Зміст 1. Яка функція хрящів, що вкривають головки трубчастих кісток? Суглобовий (гіаліновий) хрящ, що вкриває головки трубчастих кісток, зменшує тертя кісток між собою під час руху. Завдяки гладенькій поверхні хряща кістки можуть легко ковзати одна по одній у суглобах. 2. Яка роль неперервних з'єднань кісток скелета людини? Безперервні з'єднання кісток відіграють захисну або опорну роль. […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

17. Будова та функції опорно-рухового апарату

Зміст 1. Яке значення мають відростки остеоцитів під час формування кісткової тканини? Остеоцити беруть участь у формуванні основи (матриксу) кісткової тканини та підтриманні складу його мінеральних сполук. Відростки остеоцитів забезпечують зв'язок між клітинами та допомагають підтримувати структуру кісткових пластинок. 2. У чому полягає роль хрящової, а в чому – кісткової тканини у складі скелета? Кісткова […]

Читати →
Біологія••3 хв читання

Підіб’ємо підсумки з теми 2

Зміст I. Досліджую природу 1. Лікар-невролог оглядає нервову систему людини, тестуючи колінний рефлекс та інші. Він використовує експериментальний метод, 2. Учні працювали над проєктом про тривалість розумової праці школярів. Хлопець припустив, що вона залежить від чергування розумових занять і фізичних вправ. Дівчина додала, що на це впливає харчування. Обидва мають рацію ІІ. Опрацьовую та використовую […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

16. Залози змішаної секреції. Взаємодія регуляторних систем організму

Зміст 1. Яка з регуляцій функцій організму виникла першою у тварин і чому? Гуморальна регуляція виникла першою у тварин, бо вона простіша і з’явилася в примітивних організмах для координації через хімічні речовини, тоді як нервова регуляція розвинулася пізніше в складніших тварин для швидкої передачі сигналів. 2. Із чим може бути пов’язана різна кількість гормонів, які […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

15. Ендокринна система людини: будова та функції

Зміст 1. Чому гіпофіз називають «диригентом» у роботі всіх ендокринних залоз? Гіпофіз називають «диригентом», бо він регулює діяльність інших ендокринних залоз за допомогою тропних гормонів. 2. Яке біологічне значення того, що одні ендокринні залози здатні впливати на діяльність інших? Біологічне значення полягає в тому, що це забезпечує узгоджену роботу ендокринної системи, дозволяє підтримувати гомеостаз і […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

14. Гуморальна регуляція діяльності організму людини

Зміст 1. Чим нейрогормони відрізняються від гормонів? Нейрогормони відрізняються від звичайних гормонів тим, що вони синтезуються нейросекреторними нейронами (в гіпоталамусі, спинному мозку та мозковій речовині надниркових залоз), а не ендокринними залозами. Гормони виробляються залозами внутрішньої та змішаної секреції, тоді як нейрогормони утворюються нервовими клітинами, але як і гормони надходять у кров, лімфу та спинномозкову рідину. […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

13. Профілактика захворювань нервової системи

Зміст 1. Чи може фізичний біль у якійсь частині організму спричинити порушення діяльності нервової системи? Механічні травми, які зазвичай супроводжуються болем, можуть призводити до ушкоджень нервової системи. Також деякі розлади, наприклад полінейропатія, мають такий симптом, як біль у кінцівках. 2. Чи може булінг стати причиною нервових розладів? Булінг може стати причиною нервових розладів. Він вказується […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

12. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи. Рефлекси безумовні та умовні

Зміст Поміркуйте 1. Яка роль кори головного мозку в утворенні умовного рефлексу? Кора головного мозку створює тимчасовий зв’язок між нервовими центрами, завдяки якому формується умовний рефлекс. Без кори не може виникнути цей тип зв’язку, і умовні рефлекси не утворюються. 2. Поясніть, чому слово «рефлекс» у перекладі на українську означає «відбитий». Слово «рефлекс» походить від латинського […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

11. Соматична та вегетативна нервова система

Зміст 1. Для чого в організмі існує соматична нервова система, якщо рухові функції координують спинний і головний мозок? Соматична нервова система забезпечує зв’язок центральної нервової системи зі скелетними м’язами й органами чуття, керує довільними рухами людини й сприймає сигнали від рецепторів. Вона не лише координує рухи, а й передає інформацію про стан тіла до мозку. […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

10. Головний мозок людини: передній мозок

Зміст 1. Чому проміжний мозок належить до переднього мозку, а не до його стовбурової частини? Проміжний мозок разом із кінцевим мозком входить до складу переднього мозку, а не до стовбурової частини, бо забезпечує складніші інтегративні функції — наприклад, перерозподіл інформації від органів чуття, регуляцію гомеостазу, емоцій і поведінки. 2. Порушення яких частин головного мозку можуть […]

Читати →
Біологія••1 хв читання

9. Головний мозок людини: стовбурова частина, мозочок

Зміст 1. Чому поверхня мозочка складчаста? Складки значно збільшують площу поверхні мозочка – вона досягає близько 1500 см². Це дозволяє розмістити більше нервових клітин на обмеженій площі та забезпечити ефективну координацію рухів. 2. Що спільного між будівельною спорудою під назвою «міст» і відділом стовбура головного мозку з такою самою назвою? Обидва з’єднують дві частини. Будівельний міст […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

8. Спинний мозок: будова та функції

Зміст 1. У чому переваги та недоліки сегментарної будови мозку? Переваги сегментарної будови спинного мозку полягають у тому, що кожен сегмент регулює діяльність відповідної ділянки організму – шкіри, скелетних м’язів чи внутрішніх органів. Це дозволяє здійснювати локальний контроль рефлексів без участі головного мозку, що забезпечує швидкість реакцій. Недоліком є те, що при пошкодженні певного сегмента […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

7. Будова нервової системи людини

Зміст Чому в нервовій системі утворюються сплетення нервів? Сплетення нервів утворюються для того, щоб забезпечити більш ефективну іннервацію різних частин тіла. Коли спинномозкові нерви з’єднуються у сплетення, вони можуть перерозподіляти нервові волокна і формувати нерви, які краще відповідають потребам конкретних органів та м’язових груп. 1. Уявіть людину, в якої нервову систему можна було б вмикати […]

Читати →
Біологія••3 хв читання

Підіб’ємо підсумки з теми “Організм людини”

Зміст І. Досліджую природу 1. Медична сестра заповнює листок здоров’я для учнів 8 класу. Вона вносить показники зросту та маси тіла кожного учня та аналізує їх відносно норми. Які методи біологічних досліджень вона використовує? Б порівняльно-описовий та статистичний. 2. Проаналізуйте графік. Дайте відповідь на запитання. Під час обстеження людини, хворої на малярію, побудували графік підвищення […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

6. Органи, системи органів організму людини

Зміст 1. Як відбувається взаємодія органів між собою у фізіологічній системі? Органи в фізіологічній системі взаємодіють, щоб спільно виконувати певну функцію. Ця взаємодія відбувається головним чином двома шляхами: Нервова регуляція: За допомогою нервових імпульсів, які передаються від одного органа до іншого через нервову систему. Це швидкий спосіб координації. Гуморальна регуляція: За допомогою хімічних речовин (гормонів, […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

5. Тканини організму людини

Зміст Завдяки яким особливостям будови епітеліальна тканина може утворювати як зовнішні, так і внутрішні покриви Епітеліальна тканина складається з клітин, що дуже щільно прилягають одна до одної, майже не маючи між собою простору, і лежать на базальній мембрані. Вона буває одношаровою або багатошаровою, тому може формувати як зовнішні покриви (наприклад, шкіра), так і внутрішні (наприклад, […]

Читати →
Біологія••3 хв читання

4. Організм людини як саморегульована біологічна система

Зміст Поміркуйте 1. Як ви гадаєте, наскільки відрізняється хімічний склад клітин в організмах тварин і людини? Хімічний склад клітин у тварин і людини дуже схожий. В основі і там, і там — вода, білки, жири (ліпіди), вуглеводи та нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК). Також є різні мінеральні солі. Однак, співвідношення цих речовин може трохи відрізнятися […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

3. Методи дослідження організму людини

Зміст Поміркуйте, чому рентгенографічне дослідження не може бути повторно проведене за короткий проміжок часу Рентген не можна часто повторювати через шкідливий вплив іонізуючого випромінювання на організм. Безпечна доза опромінення для людини становить приблизно 1 мЗв/рік і не повинна перевищувати 5 мЗв/рік. При рентгенологічному дослідженні організм отримує певну дозу випромінювання, яка може накопичуватись. Під дією рентгенівського […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

2. Які науки вивчають людину

Зміст Доповніть схему прикладами чинників, що впливають на здоров’я людини Фізичне: раціональне харчування, фізична активність, дотримання гігієни, відсутність шкідливих звичок, чистота довкілля, профілактика захворювань Соціальне: добрі стосунки в сім’ї та колективі, підтримка друзів, безпечне соціальне середовище, економічна стабільність Емоційне: гарний настрій, вміння керувати емоціями, підтримка близьких, уникнення стресів, позитивне мислення Інтелектуальне: навчання, розвиток здібностей, читання, […]

Читати →
Біологія••2 хв читання

1. Чому людину вважають біосоціальною істотою

Назад до змісту Чим людські спільноти відрізняються від природних популяцій тварин? Людські спільноти базуються на соціальних чинниках, а не лише на біологічних. Люди створюють суспільство, яке об’єднується спільними інтересами, культурою, мовою та правилами поведінки. Визначте, до якої з людських рас належать зображені на малюнку люди. Які ознаки морфологічної будови обличчя відрізняють представників різних рас? На […]

Читати →
← Усі теги