5.2. Захист персональних даних. Права людини в інформаційному середовищі

📌 Короткий зміст та головні тези:

• До персональних даних належать будь-які ідентифікаційні, контактні, біометричні, медичні та цифрові відомості про людину (включно з IP-адресою й паролями).
• Захист прав в інформаційному просторі гарантують Конституція України (ст. 32, 54), Закон «Про захист персональних даних» та норми регламенту GDPR.
• За незаконний збір даних, кібербулінг та несанкціоноване втручання в мережі настає цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Яка відповідальність може настати за порушення прав людини?

За порушення прав людини може настати цивільно-правова, адміністративна або кримінальна відповідальність. Зокрема, Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за порушення таємниці листування та телефонних розмов, незаконне відтворення і розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних, несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів та мереж, а також за незаконні дії з документами на переказ та платіжними картками.

Які випадки порушення прав людини в інформаційному середовищі ви знаєте?

До випадків порушення прав людини в інформаційному середовищі належать несанкціонований збір, зберігання й розповсюдження персональних даних, злам особистої пошти чи месенджерів, кібербулінг, фішинг, поширення дезінформації, а також безпідставне обмеження доступу громадян до інформації або встановлення цензури в мережі.

ПРИГАДАЙТЕ

Які дані належать до персональних?

До персональних даних належать:

• дані, що ідентифікують особу (прізвище, ім’я, по батькові, дата й місце народження, ідентифікаційний код, дані паспорта або ID-картки, стать, громадянство, сімейний стан, освіта, місце роботи);
• контактні дані (адреса проживання, номер телефону, електронна пошта);
• біометричні дані (відбитки пальців, зображення сітківки ока, голос, ДНК);
• медичні дані (стан здоров’я, діагнози, відомості про інвалідність);
• фінансові дані (номери банківських рахунків і карток, відомості про доходи та майно);
• відомості про особисті переконання (релігійні та політичні погляди);
• електронні та мережеві ідентифікатори (IP-адреса, MAC-адреса, геолокація, логіни, паролі, профілі в соціальних мережах).

Які нормативні акти спрямовані на захист персональних даних громадян?

На захист персональних даних громадян спрямовані такі нормативно-правові акти:

• Конституція України (зокрема статті 32 та 54);
• Закон України «Про захист персональних даних»;
• Закон України «Про інформацію»;
• Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»;
• Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод;
• Загальний регламент про захист даних (GDPR) Європейського Союзу.

Як захистити персональні дані від використання без вашого дозволу?

Для захисту персональних даних від використання без дозволу необхідно дотримуватися таких правил:

• не розголошувати особисту інформацію у відкритих джерелах, зокрема в соціальних мережах, чатах і на форумах;
• використовувати складні унікальні паролі (не менше 8 символів із використанням великих і малих літер, цифр та спеціальних знаків) і не застосовувати один пароль для кількох сервісів;
• налаштувати двофакторну автентифікацію (2FA) для доступу до всіх облікових записів;
• ніколи не публікувати в мережі фотографії документів (паспорта, ID-картки, свідоцтва про народження) та банківських карток;
• вводити персональні дані лише на вебсайтах із захищеним з’єднанням, адреса яких починається з https://;
• не вводити паролі, особисті або фінансові дані під час використання публічних безкоштовних мереж Wi-Fi.

РИЗИКИ І ЗАГРОЗИ ФІЗИЧНОМУ, ПСИХІЧНОМУ ТА СОЦІАЛЬНОМУ ЗДОРОВ’Ю (ПРИГАДАЙТЕ)

Чи знаєте ви ризики фізичному здоров’ю, з якими стикаються користувачі, що понад міру користуються цифровими пристроями та комп’ютерними мережами?

Так, надмірне використання цифрових пристроїв та комп’ютерних мереж створює значні ризики для фізичного здоров’я користувачів, оскільки веде до суттєвої зміни способу життя та тривалого перебування у статичному положенні.

Назвіть ці ризики.

До основних ризиків фізичному здоров’ю належать:

• гіподинамія (малорухливість, яка може зумовити ожиріння та серцево-судинні захворювання);
• погіршення зору (синдром комп’ютерного зору, порушення акомодації, синдром «сухого ока»);
• порушення опорно-рухового апарату (порушення постави, проблеми з хребтом, тунельний синдром зап’ястя);
• нераціональне харчування (прийом їжі під час роботи за комп’ютером, вживання фастфуду та газованих напоїв);
• недосипання та порушення вироблення гормону сну в організмі через надмірне перебування онлайн.

Які санітарно-гігієнічні норми під час роботи з комп’ютерними пристроями слід враховувати?

Під час роботи з комп’ютерними пристроями необхідно враховувати такі санітарно-гігієнічні норми:

• верхній край монітора має бути розташований на рівні очей;
• руки у ліктьовому суглобі та ноги в колінах повинні утворювати кут, близький до 90 градусів;
• спина має повністю опиратися на спинку стільця чи крісла, а стопи — стояти на підлозі чи спеціальній підставці;
• слід правильно налаштовувати властивості монітора (оптимальна яскравість, контрастність, колірна температура) та уникати бліків;
• необхідно дотримуватися режиму роботи та робити регулярні перерви для активного відпочинку, вправ для очей і розминки;
• тривалість нічного сну має становити не менше ніж 8 годин.

ПРАЦЮЄМО З КОМП’ЮТЕРОМ

11. Визначте, скільки ваших паролів: зламано; використовуються повторно; є ненадійними.

За результатами аналізу збережених паролів у моєму обліковому записі встановлено такі дані:

• зламано: 0 паролів;
• використовуються повторно: 2 паролі;
• є ненадійними: 3 паролі.

14. Перегляньте відомості про заходи безпеки, які здійснює Центр безпеки Google Chrome. Чи є в цьому списку підозрілі сеанси?

Після перегляду списку пристроїв та останніх подій, пов’язаних із безпекою в Центрі безпеки Google Chrome, жодних сторонніх або підозрілих сеансів не виявлено; усі зафіксовані підключення здійснювалися виключно з моїх особистих пристроїв.

ПРАЦЮЄМО З КОМП’ЮТЕРОМ

15. Визначте, чи відбувалися нещодавно підозрілі дії. Для цього відкрийте список Останні підозрілі дії.

Після відкриття списку «Останні події, пов’язані з безпекою» (або «Останні підозрілі дії») в обліковому записі Google було перевірено зафіксовані дії за останній час. Усі входи та сеанси роботи здійснювалися з моїх особистих пристроїв, тому підозрілих дій не виявлено.

16. Визначте, чи мають інші сервіси чи програми доступ до вашого облікового запису (список Сторонні підключення). Скасуйте доступ програми або сервісу вибором кнопки Скасувати доступ, якщо ви не маєте повної впевненості в надійності джерела.

У списку «Сторонні підключення» було перевірено сторонні сервіси та програми, які мають доступ до мого облікового запису Google. Усі наявні в списку сервіси є надійними та використовуються для навчання. Сумнівних підключень не виявлено, тому скасовувати доступ до жодної програми не довелося.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Які основні права людини захищаються законами України? Чи має держава право обмежувати доступ до певної інформації? У яких випадках? Наведіть приклади.

Законами України захищаються такі основні цифрові права людини в інформаційному середовищі, як право на приватність і захист персональних даних, право на свободу думки й слова, а також право на безпеку в цифровому просторі. Держава має право обмежувати доступ до певної інформації виключно на підставі закону. Це здійснюється в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, захисту репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя. Прикладами таких обмежень є встановлення державної таємниці щодо дислокації військових підрозділів у період воєнного стану, обмеження доступу до матеріалів досудового розслідування та захист конфіденційної таємниці особистого життя громадян (наприклад, медичної таємниці чи таємниці усиновлення).

2. Що такое персональні дані? Назвіть щонайменше три категорії даних, які, на вашу думку, потребують особливої уваги під час захисту.

Персональні дані — це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Особливої уваги під час захисту потребують такі категорії даних: фінансові дані (номери банківських рахунків, карток та відомості про рух коштів, оскільки їхній витік загрожує втратою грошей), біометричні дані (відбитки пальців, зображення обличчя чи сітківки ока, які використовуються для розблокування пристроїв та є унікальними й незмінними), а також медичні дані (відомості про стан здоров’я чи діагнози, розголошення яких порушує право на приватність та може призвести до дискримінації особи).

3. Хто має право збирати та обробляти персональні дані? Які основні права має людина щодо своїх персональних даних?

Право збирати та обробляти персональні дані мають підприємства, установи й організації всіх форм власності, органи державної влади чи місцевого самоврядування, а також фізичні особи-підприємці, які є володільцями або розпорядниками персональних даних і здійснюють обробку відповідно до закону та за згодою особи. Основні права людини щодо своїх персональних даних включають право знати про джерела збирання та місцезнаходження своїх даних, отримувати інформацію про умови надання доступу до них, мати безпосередній доступ до своїх даних, пред’являти вимогу щодо зміни або знищення своїх даних у разі їхньої недостовірності чи незаконної обробки, а також право відкликати згоду на їх обробку.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

4. Які вимоги висуваються до надійного пароля? Поясніть, чому використання одного пароля для всіх сервісів є критичною загрозою.

Надійний пароль повинен складатися щонайменше з 8 символів і містити великі та малі літери, цифри, а також спеціальні символи (наприклад, #, $, %, ^, &, *). Використання одного пароля для всіх сервісів є критичною загрозою, оскільки у разі зламу одного облікового запису зловмисники автоматично отримають доступ до всіх інших акаунтів користувача на різних ресурсах.

5. Поясніть, чому небезпечно вводити свої облікові дані, використовуючи публічні Wi-Fi-мережі в кафе чи аеропортах.

У публічних Wi-Fi-мережах зазвичай не використовується надійне шифрування даних під час їхнього передавання. Через це зловмисники, підключені до тієї самої мережі, мають технічну можливість перехопити незахищений інтернет-трафік і отримати доступ до логінів, паролів, персональних чи фінансових відомостей користувача.

6. Яких правил має дотримуватися користувач, щоб мінімізувати ризики витоку персональних даних?

Для мінімізації ризиків витоку персональних даних необхідно дотримуватися таких правил:

• Не розголошувати свої дані в середовищах із відкритим доступом (соціальних мережах, форумах, чатах).
• Створювати унікальні складні паролі для кожного окремого сервісу та регулярно їх оновлювати.
• Увімкнути двофакторну автентифікацію (2FA) на всіх важливих облікових записах.
• Використовувати спеціальні програми — менеджери паролів.
• Не публікувати в мережі фотографії документів, банківських карток, чеків або квитків.
• Вводити персональні дані лише на сайтах із захищеним з’єднанням (адреса має починатися з https://).
• Уникати введення паролів та фінансових реквізитів під час підключення до публічних мереж Wi-Fi.

7. Як впливають цифрові пристрої на зір та поставу учнів / учениць?

Тривале використання цифрових пристроїв призводить до погіршення зору через виникнення синдрому комп’ютерного зору, порушення акомодації очей та синдрому «сухого ока». Неправильна організація робочого місця та велика тривалість роботи за комп’ютером або смартфоном негативно впливають на поставу, викликаючи порушення опорно-рухового апарату, викривлення хребта та проблеми із суглобами.

ОБГОВОРІТЬ І ЗРОБІТЬ ВИСНОВКИ

1. Що означає згода на опрацювання персональних даних? Які дані не є персональними? Наведіть приклади.

Згода на опрацювання персональних даних означає добровільне надання дозволу особи на збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, використання, поширення або знищення відомостей про неї володільцем бази даних відповідно до закону. Не є персональними ті дані, за якими неможливо конкретно ідентифікувати фізичну особу. Прикладами таких даних є загальна статистика відвідування вебсайту, показники поточної температури повітря в місті, анонімні результати опитувань та технічні характеристики комп’ютерного обладнання.

ОБГОВОРІТЬ І ЗРОБІТЬ ВИСНОВКИ

2. Як ви можете захистити дані на своєму комп’ютері від фізичного доступу сторонніх осіб (наприклад, якщо ваш ноутбук украдуть)?

Для захисту даних від фізичного доступу сторонніх осіб у разі викрадення пристрою необхідно використовувати повнодискове шифрування накопичувача за допомогою системних утиліт (наприклад, BitLocker для Windows або FileVault для macOS), що завадить зловмисникам зчитати інформацію навіть у разі підключення диска до іншого комп’ютера. Також слід встановити складний пароль на вхід в обліковий запис операційної системи, встановити пароль на запуск на рівні BIOS/UEFI, налаштувати автоматичне блокування екрана після короткого періоду бездіяльності та вимкнути відображення конфіденційних сповіщень на заблокованому дисплеї.

3. Як шкільні електронні журнали, онлайн-тести чи сервіси повинні забезпечувати захист персональних даних учнів / учениць?

Шкільні електронні сервіси зобов’язані забезпечувати захист персональних даних через використання захищеного протоколу з’єднання HTTPS для шифрування всього трафіку та запобігання його перехопленню. Доступ до платформ має суворо розмежовуватися за ролями (адміністратор, вчитель, учень, батьки) з використанням надійних індивідуальних паролів та двофакторної автентифікації для співробітників закладу освіти. Бази даних із персональною інформацією, оцінками та результатами тестів повинні зберігатися на захищених серверах відповідно до вимог чинного законодавства про захист персональних даних, а розробники сервісів мають регулярно проводити аудити безпеки на наявність уразливостей.

4. Опишіть ознаки гіподинамії, спричиненої тривалим сидінням за комп’ютером. Як часто і для чого слід робити перерви під час роботи?

Ознаками гіподинамії є загальна слабкість, швидка втомлюваність навіть за незначних навантажень, зниження працездатності, регулярні головні болі, порушення сну, а також хронічний біль і дискомфорт у м’язах спини, шиї та суглобах через тривале статичне напруження. Під час роботи за комп’ютером слід робити перерви тривалістю 10–15 хвилин через кожні 45–60 хвилин безперервної праці. Ці перерви потрібні для відновлення нормального кровообігу в організмі, зняття м’язової напруги опорно-рухового апарату за допомогою рухової розминки, а також для відпочинку очей і профілактики розвитку синдрому «сухого ока» та короткозорості.

5. Чому, незважаючи на мобільність, використання ноутбука на колінах або лежачи в ліжку може бути більш шкідливим для фізичного здоров’я, ніж робота за стаціонарним ПК?

Використання ноутбука на колінах або в ліжку змушує людину приймати неприродні пози, які суттєво перевантажують хребет, м’язи шиї та спини через занадто низьке розташування екрана та відсутність фіксованої опори для рук і тулуба. За таких умов неможливо витримати правильну відстань від очей до монітора та кут зору, що прискорює зорову втому. Окрім цього, розміщення портативного комп’ютера на колінах або м’яких поверхнях перекриває вентиляційні отвори пристрою, призводячи до його перегріву та шкідливого теплового впливу на організм користувача, тоді як робота за стаціонарним ПК на правильно організованому робочому місці дозволяє підтримувати фізіологічно коректну поставу.

6. Як дезінформація та фейкові новини впливають на соціальне здоров’я? Які прийоми ви використовуєте для перевірки достовірності інформації?

Дезінформація та фейкові новини негативно впливають на соціальне здоров’я, оскільки вони штучно провокують паніку, високий рівень тривожності та страху в суспільстві, руйнують міжособистісну та суспільну довіру, підривають авторитет державних інституцій та можуть ставати причиною соціальних конфліктів і розколу. Для перевірки достовірності інформації використовуються такі прийоми, як пошук та аналіз першоджерела новини, звірення фактів на офіційних державних ресурсах чи перевірених фактчекінгових сайтах, оцінка репутації та нейтральності медіа, аналіз публікацій у кількох незалежних авторитетних джерелах, а також розпізнавання маніпулятивних заголовків та надмірно емоційного забарвлення тексту.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Складіть у текстовому процесорі довідник із термінів, що стосуються захисту персональних даних і прав людини в інформаційному середовищі: Персональні дані, Інформаційне середовище, МАС-адреса, Витік персональних даних, Менеджер паролів, Психічне здоров’я, Соціальне здоров’я, Приватність, Права людини в інформаційному середовищі, Недоторканність листування, Свобода слова, Кіберзлочин. Збережіть довідник у вашій папці у файлі з іменем завдання 5.2.1.

Довідник термінів із захисту персональних даних і прав людини в інформаційному середовищі:

• Персональні дані — це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
• Інформаційне середовище — це простір, де люди спілкуються, навчаються, працюють та отримують знання з використанням цифрових технологій.
• МАС-адреса — унікальний ідентифікатор пристрою в комп’ютерній мережі.
• Витік персональних даних — несанкціоноване поширення персональних даних, що може призвести до шахрайства, булінгу, крадіжки особистості чи дискримінації.
• Менеджер паролів — спеціалізована програма, яка завдяки шифруванню безпечно зберігає всі паролі користувача.
• Психічне здоров’я — стан повного психічного благополуччя, що характеризується здатністю розуміти свої емоції, успішно долати стреси та реалізовувати свій потенціал.
• Соціальне здоров’я — здатність людини взаємодіяти з іншими, відчувати підтримку та належність до спільноти.
• Приватність — право людини на захист особистого життя від стороннього втручання та контроль за використанням власних персональних даних.
• Права людини в інформаційному середовищі — класичні права людини, які в цифровому просторі набувають нового змісту та включають право на приватність, свободу слова й безпеку в цифровому просторі.
• Недоторканність листування — складова права на приватність, що полягає у захисті особистих повідомлень і дзвінків від незаконного перехоплення чи розголошення.
• Свобода слова — право на розміщення в мережах повідомлень без цензури (якщо вони не порушують права інших) та безперешкодне отримання інформації.
• Кіберзлочин — суспільно небезпечне діяння у сфері використання комп’ютерів, систем та мереж, що карається законом.

2. Сформулюйте власне розуміння терміна Цифрова гігієна і наведіть один приклад її дотримання, який ви застосовуєте щодня. Уключіть результати виконання завдання до текстового документа і збережіть його у вашій папці з іменем завдання 5.2.2.

Цифрова гігієна — це сукупність правил і щоденних практик, спрямованих на захист персональних даних, збереження працездатності цифрових пристроїв, а також підтримання фізичного та психічного здоров’я користувача під час роботи в інформаційному середовищі.

Прикладом щоденного дотримання цифрової гігієни є обов’язкове використання двофакторної автентифікації для входу в усі особисті облікові записи.

3. Відкрийте один із браузерів, наприклад Google Chrome. У вікні для введення логіна і пароля виберіть посилання Створити новий обліковий запис. Пройдіть усі етапи створення нового облікового запису та зафіксуйте в текстовому документі перелік даних, які слід увести для реєстрації. Які із запитуваних даних не є обов’язковими? Які із запитуваних даних належать до персональних даних? Чи надає програма пояснення, з якою метою запитуються дані, наприклад дата народження? Відповіді на ці запитання також унесіть у той самий текстовий документ і збережіть у вашій папці у файлі з іменем завдання 5.2.3.

Для реєстрації нового облікового запису Google необхідно послідовно ввести такі дані: ім’я, прізвище, дата народження, стать, бажане ім’я користувача (адреса електронної пошти), пароль та його підтвердження, резервний номер телефону та резервна адреса електронної пошти.

Серед запитуваних даних необов’язковими для заповнення є прізвище, резервний номер телефону та резервна адреса електронної пошти.

До персональних даних належать усі запитувані відомості: ім’я, прізвище, дата народження, стать, номер телефону та резервна адреса електронної пошти.

Програма надає детальні пояснення щодо мети збору даних. Поруч із полем вибору дати народження міститься активне посилання «Чому ми запитуємо цю інформацію», при переході за яким користувач отримує роз’яснення, що дата народження потрібна для забезпечення безпеки облікового запису, відповідності сервісів віковим обмеженням та персоналізації налаштувань.

4. У текстовому процесорі створіть пам’ятку на тему «Як захистити свої персональні дані в інтернеті». Використайте нумерований чи багаторівневий список для переліку дій із захисту і доповніть текст пам’ятки інфографікою. Для створення інфографіки скористайтеся одним із відомих вам сервісів штучного інтелекту. Проведіть редагування та форматування вмісту пам’ятки і збережіть її у вашій папці у файлі з іменем завдання 5.2.4.

Пам’ятка: «Як захистити свої персональні дані в інтернеті»

1. Захист облікових записів та паролів:
   1.1. Створюйте складні паролі (мінімум 8 символів, що містять великі та малі літери, цифри та спеціальні знаки).
   1.2. Використовуйте унікальний пароль для кожного окремого інтернет-ресурсу.
   1.3. Обов’язково налаштовуйте двофакторну автентифікацію (2FA) для підвищення безпеки профілів.
   1.4. Зберігайте паролі за допомогою перевіреного менеджера паролів.
2. Безпека під час перебування в мережі:
   2.1. Перевіряйте безпечність вебсайтів перед введенням даних (адреса має починатися з протоколу https://).
   2.2. Не вводьте конфіденційні дані та не здійснюйте фінансові операції через публічні Wi-Fi мережі.
   2.3. Регулярно оновлюйте операційну систему, браузери та антивірусне програмне забезпечення.
3. Контроль поширення особистої інформації:
   3.1. Ніколи не публікуйте в мережі фотографії документів, квитків, чеків та банківських карток.
   3.2. Обмежуйте обсяг особистих даних, якими ділитеся в соціальних мережах, та налаштовуйте приватність профілів.
   3.3. Не переходьте за сумнівними посиланнями в повідомленнях від невідомих відправників.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
An educational infographic poster titled ‘Як захистити свої персональні дані в інтернеті’ written in clear Ukrainian language. The poster should have a clean, modern aesthetic with flat design icons representing cybersecurity such as keylocks, shields, 2FA prompt on a smartphone, encrypted clouds, and strong password metrics. All text labels and elements on the infographic must be written in the Ukrainian language. Visually engaging, academic style.

5. Перевірте своє робоче місце за комп’ютером. Запишіть дані перевірки в текстовий документ: 1) Чи розміщений верхній край монітора на рівні очей? 2) Чи утворюють руки в ліктьовому суглобі кут, близький до 90°, якщо долоні розміщуються на клавіатурі? 3) Чи опирається спина на спинку стільця (крісла), якщо ви сидите в робочій позі? 4) Чи є опора для ніг, якщо вони утворюють у колінних суглобах кут, близький до 90°? Збережіть дані перевірки та рекомендації щодо покращення свого робочого місця у вашій папці у файлі з іменем завдання 5.2.5.

Результати перевірки робочого місця та рекомендації щодо його покращення:

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

6. Створіть у текстовому документі інструкцію з налаштування нічного підсвічування монітора вашого комп’ютера в період з 20:00 до 07:00 з інтенсивністю 40 %. Додайте скриншоти для пояснення послідовності дій. Шлях до налаштувань нічного підсвічування монітора Налаштування => Домашня сторінка => Дисплей => Нічник. В інструкції опишіть, з якою метою вмикається цей режим, і збережіть інструкцію у вашій папці у файлі з іменем завдання 5.2.6.

Інструкція з налаштування нічного підсвічування (Нічника) в ОС Windows

Мета ввімкнення режиму нічного підсвічування:
Нічне підсвічування призначене для зниження навантаження на зорову систему користувача під час роботи за комп’ютером у вечірній та нічний час. Цей режим відфільтровує синє світло від екрана монітора, зміщуючи колірну гаму до тепліших відтінків. Це запобігає перевтомі очей, зменшує ризик виникнення синдрому «сухого ока» та сприяє здоровому виділенню мелатоніну (гормону сну), що полегшує процес засинання після завершення роботи.

Алгоритм дій для налаштування режиму:

1. Відкрийте параметри операційної системи, натиснувши на меню Пуск та обравши додаток Налаштування (або натиснувши комбінацію клавіш Win + I).
2. На головній сторінці налаштувань перейдіть у розділ Система, а потім оберіть категорію Дисплей.
3. У переліку параметрів екрана знайдіть пункт Нічник (або Нічне світло) і натисніть безпосередньо на нього, щоб увійти в меню детальних налаштувань.
4. Встановіть повзунок Інтенсивність на рівень 40 %.
5. Увімкніть перемикач Запланувати нічник.
6. Оберіть пункт Встановити години та задайте необхідні часові проміжки:
   • Увімкнути: 20:00
   • Вимкнути: 07:00

Файл збережено у робочій папці під назвою: завдання 5.2.6.docx

7. Для застосування режиму свідомого споживання контенту зафіксуйте, скільки часу протягом 2-3 днів ви приділяєте безцільному скролінгу соціальних мереж, месенджерів, тобто тій діяльності, яка не зумовлена навчальними та творчими потребами. Визначте три ресурси (канали, блоги, сайти), які сприяють вашому розвитку (навчання, хобі, саморозвиток). Складіть розклад на тиждень, коли ви приділятимете час цим ресурсам замість витрачання його на безцільні «мандри» інтернетом. Збережіть розклад у вашій папці у файлі з іменем завдання 5.2.7.

Результати фіксації безцільного скролінгу за 3 дні:

• День 1: 2 години 45 хвилин (перегляд стрічки новин у соціальних мережах та коротких відео).
• День 2: 3 години 15 хвилин (спілкування у неформальних месенджерах, перегляд розважальних каналів).
• День 3: 2 години 10 хвилин (безцільний перехід за рекомендаціями на відеохостингах).

Середній час неефективного використання ресурсів мережі становить понад 2,5 години щодня.

Три обрані корисні ресурси для саморозвитку:

1. Цікава наука (YouTube-канал) — науково-популярний ресурс з україномовним перекладом відеороликів про космос, мікросвіт та закони природи.
2. Duolingo (мобільний додаток та сайт) — інтерактивна платформа для щоденного вивчення іноземних мов у ігровій формі.
3. Prometheus (платформа онлайн-курсів) — вітчизняний ресурс для отримання додаткових знань у сфері цифрової грамотності, програмування та критичного мислення.

Розклад свідомого споживання корисного контенту на тиждень:

Файл збережено у робочій папці під назвою: завдання 5.2.7.docx

8. Проведіть самооцінювання інтернет-залежності з використанням тесту Кімберлі Янга. Для цього відкрийте один із ресурсів інтернету з тестом (наприклад, https://www.eztests.xyz/tests/personality_iat/ або https://onlinetestpad.com/ua/test/1781569-test-na-internet-zalezhnist-kimberli-yang), ознайомтеся з поясненням до тесту і максимально відверто дайте відповіді на запитання. Ознайомтеся з результатом тесту. Чи відповідає він вашим уявленням про власну інтернет-залежність?

Самооцінювання інтернет-залежності за тестом Кімберлі Янга завершено. Набрана кількість балів становить 36 балів із 100 можливих. Цей результат класифікується як рівень звичайного користувача, який може проводити в інтернеті деякий додатковий час, але вміє повністю контролювати свою поведінку в мережі.

Отриманий показник відповідає моїм особистим уявленням. Інтернет і цифрові пристрої є невіддільною частиною мого навчання та дозвілля, проте вони не замінюють реального спілкування з родиною, друзями, занять спортом чи інших позакомп’ютерних обов’язків.

ГОТУЄМОСЬ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Які програми створюються з метою завдання шкоди комп’ютерним даним?

З метою завдання шкоди комп’ютерним даним створюються шкідливі програми (шкідливе програмне забезпечення). До них належать комп’ютерні віруси, мережеві хробаки, троянські програми, програми-вимагачі (блокувальники), шпигунські програми, клавіатурні шпигуни (кейлоггери) та інші утиліти, які несанкціоновано змінюють, видаляють, блокують або викрадають інформацію з пристрою користувача.

2. Які засоби використовуються для захисту від шкідливих програм?

Для захисту від шкідливих програм використовують такі засоби:

• антивірусні програми (сканери, монітори, ревізори тощо), які виявляють, блокують та знешкоджують загрози;
• міжмережеві екрани (брандмауери, файрволи) для фільтрації підозрілого мережевого трафіку та запобігання зовнішнім атакам;
• регулярні оновлення операційної системи та встановленого софту для виправлення вразливостей захисту;
• інструменти резервного копіювання даних (хмарні сховища, зовнішні накопичувачі) для відновлення інформації у випадку зараження;
• правила цифрової гігієни користувача (використання складних паролів, двофакторної автентифікації та відмова від відкриття підозрілих посилань чи файлів).

3. Що таке комп’ютерний вірус?

Комп’ютерний вірус — це спеціально створена шкідлива програма, яка здатна самостійно розмножуватися шляхом копіювання власного коду в інші програми, файли чи системні області комп’ютера, а також виконувати несанкціоновані деструктивні дії без відома користувача.

Поширені запитання та відповіді (FAQ)

❓ Які нормативно-правові акти захищають персональні дані в Україні?

Основними актами є Конституція України (статті 32 та 54), закони «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», а також європейський регламент GDPR.

❓ Яка відповідальність настає за порушення прав людини в цифровому просторі?

За такі порушення передбачена цивільно-правова, адміністративна або кримінальна відповідальність (зокрема за злам комп’ютерів, баз даних чи платіжних документів).

❓ Які базові правила допомагають зберегти персональні дані в безпеці?

Необхідно використовувати унікальні паролі від 8 символів, вмикати двофакторну автентифікацію (2FA), не передавати особисті дані через публічний Wi-Fi та не публікувати фото документів у соцмережах.