Перейти до основного вмісту
Тег

#Відповіді Географія 6 клас Запотоцький

Знайдено 58 публікацій

Географія3 хв читання

§21.tГори

Практикуймо 1. Яким чином формування гір пов’язане з розвитком земної кори? Формування гір тісно пов’язане з розвитком земної кори. Гори утворюються внаслідок зустрічного зіткнення літосферних плит. При цьому гірські породи земної кори зминаються в складки, відбуваються розриви. Одні ділянки поверхні піднімаються, інші опускаються. Цей процес супроводжується землетрусами та вулканізмом. Таким чином, утворення гір є результатом […]

Читати →
Географія2 хв читання

§22. Рельєф дна океану

Практикуймо 1. Назвіть основні елементи рельєфу дна океану. Основними елементами рельєфу дна океану є: Шельф. Підводна мілководна рівнина (до 200 м), що оточує береги морів і океанів, завширшки від кількох кілометрів до 1300 км. Материковий схил. Частина океанічного дна, перехідна від шельфу до ложа Океану, що розташовується на глибині від 200 до 2000 м і […]

Читати →
Географія2 хв читання

§23.tМінерали і гірські породи, що складають земну кору Інтерактивні вправи

Практикуймо 1. Ознайомлення з мінералами та гірськими породами. Назва Колір Твердість Склад Походження Використання Граніт Сірий, рожевий, червоний 7-8 Кварц, польовий шпат, слюда Магматична порода Будівництво, архітектура, пам’ятники Пісок Білий, жовтий, сірий 7 Кварц, польові шпати Осадова порода Будівництво, виготовлення скла Вапняк Бежевий, сірий 2-4 Кальцит Осадова порода Виробництво цементу, вапна Графіт Чорний 1-2 Вуглець […]

Читати →
Географія3 хв читання

§20. Основні форми рельєфу поверхні Землі. Рівнини

Практикуймо 1. Чому всі нерівності поверхні Землі відрізняються за віком, висотою над рівнем моря та формою? Нерівності поверхні Землі формуються внаслідок дії внутрішніх і зовнішніх сил. Внутрішні сили, такі як тектонічні рухи, вулканізм і магматизм, створюють великі структурні форми рельєфу, наприклад, гори та океанічні западини. Зовнішні сили, такі як вивітрювання, ерозія води та вітру, льодовики […]

Читати →
Географія2 хв читання

§18. Зовнішні процеси на земній поверхні

Практикуймо 1. Розробіть пам’ятку для жителя / жительки і туриста / туристки про ознаки утворення зсуву (буклет, постер, флаєр). Ознаки утворення зсуву: Тріщини на землі або асфальті. Нахил дерев і стовпів. Поява нових джерел води або зміна існуючих. Зміщення або деформація будівель і споруд. Раптове підвищення рівня ґрунтових вод. 2. Як попередити про загрозу зсуву […]

Читати →
Географія2 хв читання

§19. Абсолютна і відносна висота місцевості. Горизонталі. Шкала висот і глибин

Практична робота Визначення за планом, фізичними картами абсолютної та відносної висоти окремих об’єктів. Працюємо з планом місцевості Визначте абсолютну висоту горба поблизу вітряків. Абсолютна висота горба поблизу вітряків становить 178 м. Визначте відносну висоту горба до річки. Висота річки приблизно 120 м, тому відносна висота горба до річки становить 58 м (178 м – 120 […]

Читати →
Географія4 хв читання

§17.tВулканізм, вулкани. Гарячі джерела і гейзери

Практикуймо 1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, чому люди живуть на схилах вулканів, попри небезпеку їхнього виверження. Підготуйте розповідь. Люди живуть на схилах вулканів з кількох причин, попри небезпеку їхнього виверження: Родючі ґрунти: Вулканічний попіл і лава, які осідають на землі після виверження, збагачують ґрунт мінералами, роблячи його надзвичайно родючим. Це сприяє розвитку сільського […]

Читати →
Географія4 хв читання

§10. Визначення відстаней між об’єктами на глобусі та карті

Практикуймо 1. Відстань між двома вершинами на карті становить 10 см. Яка відстань між цими вершинами на місцевості, якщо М 1 : 50 000? Розв’язання: При масштабі 1 : 50 000, в 1 см на карті міститься 50 000 см (500 м) на місцевості. Відстань на місцевості = 10 см * 50 000 = 500 […]

Читати →
Географія1 хв читання

§11. Географічні карти та атласи

Практикуймо Проаналізуйте детально навчальний настільний атлас для 6 класу. Дайте відповіді на такі запитання: Які карти вам найбільше сподобалися? Мені зазвичай подобаються фізичні карти, які показують рельєф, гори, річки. Також цікавими є тематичні карти, наприклад, карти рослинності чи ґрунтів, які дають додаткову інформацію про природу регіонів. Чи вбачаєте ви спільні риси в картах цього атласу? […]

Читати →
Географія2 хв читання

§12. Легенда карти. Географічна карта в житті людини

Практикуймо 1. Чому на карті Азовське море зображене ледь голубим кольором, а Чорне — темно-синім? Азовське море зображене ледь голубим кольором, а Чорне – темно-синім, тому що це відображає різницю в глибині цих морів. Азовське море значно мілкіше за Чорне, тому для нього використано світліший відтінок синього кольору. Чим глибше море чи океан, тим темнішим […]

Читати →
Географія2 хв читання

§13. Географічна карта в житті людини

Практикуймо Створення проекту на тему: «Географічна карта в житті людини». Нижче подані вислови про карту різних людей. Виберіть один з них, який вам зрозумілий. Опрацюйте інформацію в інтернет-ресурсах, узагальніть та переформатуйте у вигляді твору-есе, Карта — очі армії Протягом усієї історії людства карти відігравали ключову роль у військовій справі. Вислів “карта — очі армії” підкреслює […]

Читати →
Географія2 хв читання

§14. Будова Літосфери

1. Накресліть малюнок «Будова Землі». Відкладіть у масштабі (1 см = 500 км) товщину оболонок Землі. Виділіть межі. Розмалюйте оболонки Землі кольорами: різними відтінками червоного (внутрішнє ядро; зовнішнє ядро; нижня мантія; верхня мантія); коричневим (земна кора); лінією синього кольору (астеносфера). 2. Які оболонки Землі входять до літосфери? До літосфери входять земна кора і верхня частина […]

Читати →
Географія2 хв читання

§15. Літосферні плити, наслідки їх переміщення

Практикуймо 1. Який чинник може призвести до просідання літосферної плити під містом Сан-Франциско та до затоплення узбережжя? Вага великого міста, такого як Сан-Франциско (16 трильйонів кілограмів), може вплинути на зміну рівнів літосферних плит, розділених тектонічними розломами. Це може призвести до просідання однієї з плит і можливого затоплення узбережжя. 2. Еверест «підріс» майже на один метр. […]

Читати →
Географія3 хв читання

§16. Землетруси

Практикуймо 1. Як виникають землетруси? Землетруси виникають внаслідок раптових зміщень та розривів земної кори. Вони є потужними розривними рухами літосфери, при яких за лічені секунди вивільняється величезна енергія. Осередок землетрусу (гіпоцентр) знаходиться в літосфері, де відбувається розрив чи зміщення плит. 2. Від чого залежать масштаби руйнувань на поверхні Землі в районі виникнення землетрусу? Масштаби руйнувань […]

Читати →
Географія3 хв читання

§5. Рухи Землі та їх наслідки

Практикуймо Ознайомтеся з видами руху Землі в космосі. Які з них помітні для нас? Добовий рух – зміна дня і ночі, яку ми спостерігаємо кожні 24 години внаслідок обертання Землі навколо своєї осі. Орбітальний (річний) рух – зміна пір року, яку ми спостерігаємо протягом року внаслідок обертання Землі навколо Сонця та нахилу земної осі. Практикуймо […]

Читати →
Географія2 хв читання

§6. Глобус — модель Землі

Практикуймо Чи може існувати глобус України? Ні, глобус України не може існувати в традиційному розумінні глобуса як моделі планети Земля. Україна є країною (і вона не має форму кулі), а не окремою планетою. Глобус зазвичай представляє всю планету Земля, а не окрему країну чи регіон. Практикуймо 1. Використовуючи глобус, визначте, в яких півкулях розташовані Австралія, […]

Читати →
Географія1 хв читання

§7. Зображення земної поверхні

Практикуймо 1. Які особливості є однаковими для карти і плану місцевості, а які — відмінні? Карта і план місцевості мають деякі спільні риси: Обидва є зображеннями земної поверхні з висоти На обох показують розташування різних об’єктів – природних (річки, гори) та створених людиною (будівлі, дороги) Але є і суттєві відмінності між картою і планом: Карта […]

Читати →
Географія3 хв читання

§8. Визначення напрямків на карті

Практикуймо Спробуйте зорієнтуватися на плані місцевості. Нагадуємо, що на плані місцевості відсутня градусна сітка, а напрямок північ – південь вказує стрілка у лівому верхньому кутку плану. Уявіть, що ви знаходитеся біля ялинки. У якому напрямку відносно ялинки розташовані будинок, озеро, церква, місток через річку, листяне дерево? У якому напрямку тече річка? Згідно з планом місцевості, […]

Читати →
Географія2 хв читання

§9. Масштаб та його види

Практична робота Розв’язування задач на перетворення одного виду масштабу в інший Розв’яжіть задачі: Задача 1. Перетворіть числовий масштаб 1 : 7000 в іменований. Розв’язання: Дія 1. Записуємо одиниці вимірювання до числового масштабу. В 1 см – 7000 см. Дія 2. Перетворюємо сантиметри в метри. В 1 см – 70 м. Дія 3. Записуємо іменований масштаб. […]

Читати →
Географія2 хв читання

§3. Особливості організації власних географічних спостережень

Виконайте твір-есе на тему: «Як знання про Землю вплинули на обрання місця та форми відпочинку влітку? » Знання про нашу планету Земля відіграють важливу роль при плануванні літнього відпочинку. Розуміння географічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей різних регіонів допомагає обрати оптимальне місце та форму відпочинку, щоб він був комфортним, цікавим і безпечним. По-перше, важливо врахувати […]

Читати →
Географія2 хв читання

§4. Форма і розміри Землі. Навколосвітня подорож Фернана Магеллана

Практикуймо 1. Які докази древньогрецьких учених переконують вас, що Земля має кулясту форму? Піфагор припускав, що Земля має форму кулі, бо це найдосконаліше геометричне тіло. Арістотель доводив, що при русі на північ Полярна зоря піднімається вище над горизонтом, під час затемнень Місяця земна тінь кругла, а при підйомі вгору обрій розширюється. Ератосфен розрахував приблизні розміри […]

Читати →
Географія4 хв читання

§1. Географія древня і сучасна. Наука про землю

Найвидатнішими мандрівниками всіх часів і народів, з-поміж інших, вважають Марка Поло, Васко да Гаму, Христофора Колумба, Джеймса Кука (мал. 2) та ін. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся про їхні подорожі і відкриття. Ось коротко про подорожі та відкриття цих видатних мандрівників: Марко Поло (1254-1324) – венеціанський купець і мандрівник. Здійснив подорож до Китаю, де прожив 17 […]

Читати →
Географія2 хв читання

§2. Методи географічних досліджень. Джерела географічної інформації

Практикуймо Проаналізуйте інформацію зі схеми (мал. 5). Які з цих методів ви використаєте під час: а) екскурсії у краєзнавчий музей, б) написання звіту про кількаденну подорож Карпатами? Висловте свої міркування. На схемі представлено традиційні методи географічних досліджень, серед яких: Спостереження: Цей метод можна використовувати під час екскурсії у краєзнавчий музей для всебічного огляду експонатів та […]

Читати →
Географія3 хв читання

§53. Характеристика зональних екосистем (природних зон)

Підготуйте характеристику екосистеми вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, використовуючи карту та зображення Екосистема вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, як видно на зображенні, характеризується густою рослинністю з різноманітними видами дерев, включаючи хвойні породи. Ці ліси зазвичай знаходяться в субтропічних кліматичних зонах, де панують м’які зими та теплі, сухі літа. На карті можна побачити, що такі екосистеми […]

Читати →
Географія3 хв читання

§54. Антропосфера — географічний та соціальний простір життя і діяльності людини

Практикуймо Розгляньте карту «Розміщення населення світу» (мал. 175), знайдіть відповіді на запитання. 1. Які території незаселені або майже не заселені? Назвіть причину Території, які незаселені або майже не заселені, включають великі пустельні райони, такі як Сахара в Африці, великі частини Аравійського півострова, центральні райони Австралії, а також Арктика та Антарктика. Інші малонаселені регіони включають високогірні […]

Читати →
Географія2 хв читання

§55. Господарська діяльність людини в антропосфері та її взаємозв’язки з іншими оболонками Землі

Практикуймо Дослідіть найближче виробниче підприємство та підготуйте коротку розповідь про нього за таким планом: назва, місце розташування, які природні ресурси використовує, яку продукцію випускає, чи завдає шкоду довкіллю. Ось коротка розповідь про найближче виробниче підприємство відповідно до запропонованого плану: Назва: ТОВ “Хлібозавод No5” Місце розташування: м. Київ, вул. Промислова, 12 Природні ресурси, які використовує: борошно […]

Читати →
Географія3 хв читання

§56. Охорона природи та невиснажливе природокористування

Пізнаймо більше Ще школяркою шведка Ґрета Тунберг стала символом і натхненницею екологічного руху у світі. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся більше про її діяльність. У 2018 році, у віці 15 років, Ґрета розпочала протест “Страйк школярів за клімат”, пропускаючи школу щоп’ятниці та пікетуючи біля парламенту Швеції з вимогою більш рішучих дій щодо боротьби зі зміною клімату. […]

Читати →
Географія2 хв читання

§52. Екосистеми як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи, їх види

Практикуймо Складіть опис або мінірозповідь на тему: «Пам’ятки природи унікального природного комплексу (екосистеми) (гора, печера, водойма, заплава, ділянка лісу)» Олешківські піски Олешківські піски – це дивовижний куточок природи в Україні. Це один з найбільших в Європі масивів пісків, який простягнувся майже на 160 кілометрів уздовж Дніпра. Хоча Олешківські піски й називають інколи “українською пустелею”, насправді […]

Читати →
Географія1 хв читання

§48. Біологічні ресурси та закономірності їх поширення

Практикуймо Дослідження «Які біологічні ресурси використовують у господарській діяльності твого краю?». (Це дослідження рекомендується провести за межами великих міст). Алгоритм виконання 1. Визначте природні території, які будете досліджувати, та створіть карту в додатку Google Карти або зробіть знімок екрана 2. За допомогою визначників рослин і тварин з’ясуйте їхні назви, запишіть їх. Завантажте на смартфоні додатки PlantNet, […]

Читати →
Географія1 хв читання

§49. Ґрунти

Дослідження «Стихійні сміттєзвалища, забруднення ґрунтів своєї місцевості» 1. Визначте ширину і довжину (площу) сміттєзвалища та слідкуйте, чи не збільшується воно. Подумайте над тим, яку шкоду воно завдає ґрунтам вашої місцевості Площа сміттєзвалища становить приблизно 600 м2. За останній рік воно збільшилося на 10%. Сміттєзвалище забруднює ґрунти та повітря. 2. Визначте, яке сміття переважає — побутове, будівельне […]

Читати →
Географія1 хв читання

§50. Земельні ресурси. Людина і біосфера

Практикуймо 2. Визначте складники земельних ресурсів, які займають понад 10% площі До складників земельних ресурсів, які займають понад 10% площі, належать: Пасовища та луки – 19% Ліси – 27% Землеробські угіддя – 13% Пустелі, скелі, піски – 15,5% 3. Яку частку земельних ресурсів активно використовують у господарській діяльності? Частка земельних ресурсів, які активно використовують у […]

Читати →
Географія2 хв читання

§51. Географічна оболонка — найбільша екосистема Землі

Географічна оболонка – це найбільший природний комплекс або екосистема Землі, в межах якої взаємодіють літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера Верхня межа географічної оболонки проходить на висоті 25-30 км над поверхнею Землі, нижня – на глибині до 4-10 км під океанами. Для географічної оболонки характерні такі особливості: цілісність, ритмічність (циклічність) розвитку, горизонтальна зональність та вертикальна поясність. […]

Читати →
Географія6 хв читання

§46. Штучні водойми та водотоки. Водні ресурси

Практикуймо 1. Проведіть дослідження на тему: «Як заощадити на воді?». б) Продумайте і занотуйте, де в життєдіяльності вашої родини є перевитрата води. Обговоріть проблему. Довгі та часті душі. Багато людей люблять насолоджуватися гарячим душем, але довгі душі (понад 5-10 хвилин) споживають величезну кількість води. Залишені увімкненими крани під час чищення зубів, гоління тощо. Це може […]

Читати →
Географія3 хв читання

§47. Складові біосфери, взаємозв’язки між оболонками Землі. Практична робота. Складання ланцюга живлення в лісі

Розгляньте мал. 162 та наведіть приклади прямої та зворотньої дії (взаємодії) біосфери з іншими оболонками Гідросфера. Пряма дія: Біосфера отримує воду, кисень та інші речовини від гідросфери через газообмін та теплообмін. Зворотня дія: Біосфера виділяє вуглекислий газ, азот, метан та інші гази в гідросферу, впливаючи на її хімічний склад та температуру. Літосфера. Пряма дія: Біосфера […]

Читати →
Географія1 хв читання

§42. Робота річок – 6 клас Запотоцький 2023

Опишіть за географічною картою одну з річок. План 1. Назва річки Дністер 2. Де починається річка, її витік? Витік Дністра розташований біля села Вовчого Самбірського району Львівської області України 3. Головні напрямки, якими тече річка, починаючи від витоку Спершу річка (у вигляді невеликого потічка) тече на південний захід, далі — на північний захід, невдовзі повертає […]

Читати →
Географія4 хв читання

§43. Озера, походження озерних улоговин, солоність. Болота

Практикуймо 1. Чому Світязь називають «Українським Байкалом»? Озеро Світязь є унікальним природним об’єктом в Україні. Ось декілька причин, чому Шацькі озера, і зокрема Світязь, можна назвати феноменальними: Найбільша глибина. Світязь – найглибше озеро в Україні з максимальною глибиною 58,4 м. Це робить його унікальним серед українських озер. Давнє походження. Шацькі озера, ймовірно, утворилися понад 10 […]

Читати →
Географія4 хв читання

§44. Підземні води – 6 клас Запотоцький 2023

Практикуймо 1. Візьміть дві лійки. Покладіть на отвори лійок клаптики тканини (вату). Зверху на тканину насипте: на одну — пісок, на іншу — глину. Обидві лійки поставте на прозорі банки, наливайте воду. Що відбувається з водою? Порівняйте та зробіть висновки (причина → наслідок). Покладімо на отвори лійок клаптики тканини. Насипмо на один пісок, а на […]

Читати →
Географія3 хв читання

§45. Льодовики. Багаторічна мерзлота

Практикуймо 1. Розв’яжіть задачу. Об’єм усіх льодовиків земної кулі — приблизно 30 млн км3 4. Підрахуйте, на скільки підніметься рівень Світового океану, якщо розтануть усі льодовики. Об’єм усіх льодовиків на Землі – приблизно 30 млн км³ Площа Світового океану – 360 млн км² Щоб підрахувати на скільки підніметься рівень океану, треба об’єм льодовиків поділити на […]

Читати →
Географія3 хв читання

§39. Життя в океанах і морях – 6 клас Запотоцький 2023

Практикуймо Підготуйте дослідження на тему: “Небезпечні тварини на морських пляжах світу”. Вступ Морські пляжі завжди приваблюють відпочивальників своєю красою та можливістю для релаксації й розваг. Проте, вони також можуть бути домом для різних небезпечних тварин. Безпека на пляжах вимагає знань про потенційні загрози та відповідальної поведінки. Огляд небезпечних тварин Португальська галера (Portuguese Man-of-War). Не є […]

Читати →
Географія2 хв читання

§40. Ресурси Світового океану. Господарська діяльність людини у Світовому океані

Практикуймо 1. Назвіть кілька шляхів потрапляння побутового сміття та інших відходів у Світовий океан Із річок суходолу потрапляє величезна кількість побутового сміття (пластик, поліетиленові пакети, консервні бляшанки). Здійснюють поховання хімічного походження, що стає причиною загибелі цілих груп морських тварин. Аварії на танкерах і нафтодобувних платформах призводять до витоку нафти в океан. Отже, основні шляхи – […]

Читати →
Географія4 хв читання

§41. Води суходолу. Річки

Практикуймо 1. Намалюйте річкову систему р. Дніпро, її найбільші праві та ліві притоки, головний витік, а також гирло — водойму, у яку впадає головна річка. Обведіть її басейн. Роботу можна виконати копіюванням. Дніпро — найбільша за довжиною і площею басейну річка в Україні. Вона бере початок з болота Дніпровського у Смоленській області Росії й тече […]

Читати →
Географія2 хв читання

§36. Гідросфера. Світовий океан. Острови в океані. Карта океанів

Практикуймо. Читаємо карту океанів 1. Якого масштабу карта океанів? Зазвичай вони мають дрібний масштаб, оскільки показують великі за площею об’єкти – океани та моря 2. Знайдіть межі океанів. Яким позначенням та за яким принципом вони проведені на карті? Межі океанів позначаються умовними лініями, які проходять по паралелях та меридіанах. Це довільно встановлені межі 3. Знайдіть […]

Читати →
Географія4 хв читання

§37. Властивості вод Світового океану

Практикуймо Пригадайте, які ви знаєте зональні кліматичні пояси Землі. Звичайно, ось спрощений перелік зональних кліматичних поясів: Екваторіальний – жаркий і вологий клімат постійно високих температур. Тропічний – жаркий і сухий клімат з високими температурами і малою кількістю опадів. Субтропічний – теплий клімат з гарячим літом і м’якою зимою. Помірний – клімат з чітко вираженими порами […]

Читати →
Географія2 хв читання

§38. Рухи води у Світовому океані

Практикуймо Розв’яжіть задачу. На узбережжі Південної Америки в Андах стався землетрус. У Тихому океані з’явилася хвиля-цунамі. За скільки хвилин вона досягне берегів Австралії? Використовуйте приблизну швидкість цунамі, бо точно визначити її можна, коли вона досягне берега. Щоб розв’язати цю задачу, спочатку знайдемо приблизну відстань між узбережжям Південної Америки (Анди) та Австралією. Ця відстань становить приблизно […]

Читати →
Географія3 хв читання

§33. Клімат. Кліматична карта світу, України

Практикуймо 1. Доведіть, що грецькі науковці були праві, ввівши поняття «клімат» Грецькі вчені ввели поняття “клімат”, виходячи з того, що основною характеристикою клімату є кут падіння сонячних променів на земну поверхню. І це дійсно так. Доведемо це: Кут падіння сонячних променів визначає кількість тепла, яку отримує територія. Чим більший кут (ближче до прямого падіння), тим […]

Читати →
Географія2 хв читання

§34. Небезпечні і рідкісні атмосферні явища

Практикуймо 1. За якими небезпечними явищами ви мали можливість спостерігати? Я мав можливість спостерігати за такими небезпечними явищами: сильні зливи, гроза з градом, ожеледиця, сильний вітер 2. Назвіть небезпечні явища, які характерні для території України в певні пори року Для України характерні такі небезпечні явища: Взимку – ожеледиця, ожеледь, хуртовини, сильні снігопади. Навесні – паводки, […]

Читати →
Географія2 хв читання

§35. Значення атмосфери. Людина й атмосфера

Практикуймо 1. Яким чином у первинній атмосфері утворився кисень? У первинній атмосфері кисень утворився в результаті фотосинтезу — процесу, за допомогою якого перші водорості та ціанобактерії (синьо-зелені водорості) перетворювали вуглекислий газ та сонячне світло на органічні речовини та кисень. Цей кисень поступово накопичувався в атмосфері, змінюючи її склад та умови, які стали сприятливими для розвитку […]

Читати →
Географія2 хв читання

Мініпроєкт 'У чому різниця між торнадо і смерчем?'

Торнадо та смерч – це різні назви для одного й того ж явища, але вони можуть використовуватися в різних регіональних контекстах. У Сполучених Штатах та інших англомовних країнах термін “торнадо” є найбільш поширеним. У той час як слово “смерч” часто використовується зокрема в Україні для опису того самого явища. Торнадо – колона повітря, що швидко […]

Читати →
Географія1 хв читання

Практична робота. Побудова діаграми рози вітрів

Завдання: побудувати діаграму рози вітрів за місяць для одного з населених пунктів України, використовуючи власний календар спостережень за погодою. Робимо висновок: Згідно з наведеними даними, у цьому місяці панівним був західний вітер – він дув 8 днів. Кількість безвітряних днів не вказана, але з даних видно, що кожного дня був присутній якийсь вітер. Щодо характерності […]

Читати →
Географія3 хв читання

§25. Нагрівання атмосферного повітря. Добовий хід температури повітря, причини його коливання

Практикуймо Пригадайте, які наслідки впливу Сонця на Землю Завдяки сонячній енергії на Землі утворилося багато корисних копалин. Відбувається кругообіг води. Відбувається процес фотосинтезу. Сформувався сприятливий клімат для життя організмів. Отже, завдяки сонячній енергії на Землі склалися сприятливі умови для виникнення та існування життя. Практикуймо 1. Поміркуйте: чому в Антарктиді, незважаючи на тривалий полярний день, сніг […]

Читати →
Географія2 хв читання

§26. Річний хід температури повітря, причини його коливання. Середні температури, амплітуди температури

Практикуймо 1. Визначте річну амплітуду температур у м. Києві за 2021 рік, якщо в січні температура опустилася до -20,2°C, а в червні піднялася до +35,5°C. Результат, який ви отримаєте, виявиться одним із кліматичних рекордів нашої столиці Обчислимо річну амплітуду температур у Києві за 2021 рік: Максимальна температура: +35,5°C (червень) Мінімальна температура: -20,2°C (січень) Амплітуда = […]

Читати →
Географія3 хв читання

§27. Атмосферний тиск, його зміни у тропосфері

Практикуймо Розв’яжіть задачі. 3. На вершині Роман-Кош (1545 м, Кримські гори) атмосферний тиск становить 600 мм рт. ст. Який тиск буде на рівні Чорного моря? На вершині Роман-Кош атмосферний тиск 600 мм рт.ст. Висота гори над рівнем моря – 1545 м. Розв’язок: На кожні 100 м висоти тиск падає на 10 мм рт.ст. На 1545 […]

Читати →
Географія4 хв читання

§28. Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість. Роза вітрів

Практикуймо Проаналізуйте шкалу Бофорта. Чи можна за цими ознаками визначити наявний вітер у вашій місцевості? Так, за шкалою Бофорта можна визначити наявний вітер у своїй місцевості. Для цього потрібно: Спостерігати за ознаками дії вітру навколо – рух листя на деревах, хитання гілок, підняття куряви, рух диму з коминів тощо. Порівняти побачене з описом ознак для […]

Читати →
Географія3 хв читання

§29. Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни

Практикуймо Проаналізуйте температуру та вологість повітря в містах Північно-Східної півкулі. Які закономірності ви помітили, рухаючись із півночі до екватора — від міста Осло до Лібревіля? Проаналізувавши дані про температуру та вологість повітря в різних містах Північно-Східної півкулі від півночі до екватора, можна помітити такі закономірності: Чим ближче до екватора, тим вища температура повітря, як вночі, […]

Читати →
Географія2 хв читання

§30. Хмари, їхні форми. Хмарність.Туман

Практикуймо 1. Яке значення мають хмари для всього живого на нашій планеті? Хмари відіграють дуже важливу роль для всього живого на планеті. Вони зігрівають Землю, захищають від надмірного сонячного випромінювання, дають вологу у вигляді опадів, яка живить рослини, річки та озера 2. Яку погоду прогнозує зменшення купчастих хмар після полудня? Зменшення купчастих хмар після полудня […]

Читати →
Географія1 хв читання

§31. Опади, їхні види, вимірювання

Практикуймо Моделювання карти опадів за порами року. Для виконання роботи потрібен аркуш паперу та кольорові олівці. При позначенні опадів за сезонами я намагався врахувати кліматичні особливості нашого регіону. Для зими я зобразив сніг. Сніговий покрив тримається кілька місяців, тому ці опади дуже характерні. Для весни позначив дощі, які можуть бути інтенсивними, бо саме вони сприяють […]

Читати →
Географія3 хв читання

§32. Погода, її елементи

Практикуймо 1. Проведіть спостереження: а) За атмосферним тиском, використовуючи барометр. Чи правда, що зниження атмосферного тиску призведе до опадів, а підвищення — до безхмарної погоди? Загалом, зниження тиску може вказувати на наближення фронту з опадами, а підвищення тиску часто асоціюється з прогріванням і стабілізацією погоди. Однак, це не універсальне правило, і існує багато інших факторів, […]

Читати →
Географія3 хв читання

Склад і будова атмосфери – 6 клас Запотоцький

Пізнаймо більше Сьогодні в небі над Землею одночасно може перебувати до 20 тисяч літаків. Прогнози передбачають, що при таких темпах зростання кількості рейсів на рік, як в останні роки, у 2035 році в небі буде одночасно до 40 тисяч літаків. Який вплив на склад атмосфери та живі організми буде мати таке зростання? Збільшення кількості літаків […]

Читати →
← Усі теги