Контрольні запитання
1. Від чого залежить кількість теплоти, що необхідна для нагрівання тіла?
Кількість теплоти залежить від маси тіла, зміни його температури та питомої теплоємності речовини, з якої воно виготовлене
2. За якою формулою обчислюють кількість теплоти, передану тілу під час нагрівання або виділену ним під час охолодження?
де — кількість теплоти, — питома теплоємність речовини, — маса тіла, — зміна температури
3. Яким є фізичний зміст питомої теплоємності речовини?
Питома теплоємність показує, яку кількість теплоти потрібно передати тілу масою 1 кг, щоб нагріти його на 1 °C (або на 1 К)
4. Назвіть одиницю питомої теплоємності речовини.
Одиниця питомої теплоємності — джоуль на кілограм-градус Цельсія: Дж/(кг·°C) або джоуль на кілограм-кельвін: Дж/(кг·К)
Вправа
1. Питома теплоємність срібла дорівнює 250. Що це означає?
Питома теплоємність Дж/(кг·°С) означає, що для нагрівання срібла масою 1 кг на 1 °С необхідно передати 250 Дж теплоти.
Або інакше: під час охолодження 1 кг срібла на 1 °С виділяється 250 Дж теплоти.
2. Чому в системах охолодження найчастіше використовують воду?
Вода має високу питому теплоємність 4200 Дж/(кг·°C), тому поглинає багато тепла без сильного підвищення своєї температури. Вона доступна, дешева і не токсична, що робить її зручною для використання в різних системах.
3. Сталеву ложку масою 40 г нагріли в окропі (у воді за температури 100 °С). Яка кількість теплоти пішла на нагрівання ложки, якщо її температура збільшилася від 20 до 80 °С?
Дано:
г кг
°С
°С
Дж/(кг·°С) (сталь)
Знайти: — ?
Розв’язання:
Використаємо формулу кількості теплоти:
Знайдемо зміну температури:
Підставимо значення:
Відповідь: 1,2 кДж
4. За поданими рис. 1-3 складіть задачі та розв’яжіть їх.
1 задача
Умова: Речовині з питомою теплоємністю Дж/(кг·°С) передано Дж теплоти, внаслідок чого її температура збільшилася на °С. Знайти масу речовини.
Дано:
Дж/(кг·°С)
Дж
°С
Знайти: — ?
Розв’язання:
Використаємо формулу кількості теплоти:
Виразимо масу:
Підставимо значення:
Відповідь: 0,1 кг = 100 г
2 задача
Умова: Залізна куля масою г з початковою температурою °С занурена у воду з температурою °С. Яка кількість теплоти виділилась при охолодженні кулі до температури води?
Дано:
г кг
°С
°С
Дж/(кг·°С) (залізо)
Знайти: — ?
Розв’язання:
Використаємо формулу кількості теплоти:
Знайдемо зміну температури:
Підставимо значення:
Відповідь: 92 Дж
3 задача
Умова: Воді масою кг передано Дж теплоти. На скільки градусів збільшилася температура води?
Дано:
кг
Дж
Дж/(кг·°С) (вода)
Знайти: — ?
Розв’язання:
Використаємо формулу кількості теплоти:
Виразимо зміну температури:
Підставимо значення:
Відповідь: 2 °С
5. Щоб нагріти деталь масою 250 г на 160 °С, їй було передано 20 кДж теплоти. З якого матеріалу виготовлено деталь?
Дано:
г кг
°С
кДж Дж
Знайти: матеріал деталі
Розв’язання:
Використаємо формулу кількості теплоти:
Знайдемо питому теплоємність матеріалу:
Підставимо значення:
За таблицею питомих теплоємностей, значення Дж/(кг·°С) відповідає сталі.
Відповідь: деталь виготовлена із сталі.
6. Як відомо, . Чи можемо ми сказати, що питома теплоємність залежить від маси речовини? від зміни температури речовини? від кількості переданої теплоти?
Питома теплоємність є фізичною величиною, що характеризує саму речовину і чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1 кг, щоб нагріти її на 1 °С.
Питома теплоємність не залежить:
- від маси речовини
- від зміни температури речовини
- від кількості переданої теплоти
Питома теплоємність залежить лише від роду речовини (матеріалу) та її агрегатного стану.
Відповідь: Ні, питома теплоємність не залежить ані від маси, ані від зміни температури, ані від кількості теплоти. Це характеристика речовини.
7. В алюмінієвій каструлі масою 500 г нагріли 1,5 кг води від 20 °С до кипіння. Яку кількість теплоти передано каструлі з водою?
Дано:
г кг (алюміній)
кг (вода)
°С
°С
Дж/(кг·°С) (алюміній)
Дж/(кг·°С) (вода)
Знайти: — ?
Розв’язання:
Загальна кількість теплоти складається з теплоти, переданої каструлі та воді:
Використаємо формулу:
Знайдемо зміну температури:
Підставимо значення:
Відповідь: 540,8 кДж
8. На яку висоту можна було б підняти вантаж масою 2 т, якби вдалося використати всю енергію, що звільняється під час остигання 0,5 л води від 100 до 0°С?
Дано:
т кг
л м³
кг
°С
°С
Дж/(кг·°С)
м/с²
Знайти: — ?
Розв’язання:
Знайдемо кількість теплоти, що виділяється при охолодженні води:
Ця енергія перетворюється на потенціальну енергію вантажу:
Прирівняємо:
Відповідь: 10,5 м
9. Оберіть на карті дві місцевості, розташовані на одній широті: одна має бути біля моря, а інша — у глибині континенту. Скориставшись додатковими джерелами інформації, зіставте перепади температур (день — ніч, зима — літо) у цих місцевостях. Поясніть отримані результати.
Розглянемо дві місцевості на широті приблизно 50° пн. ш.: прибережне місто та континентальне місто.
Спостереження:
- У прибережних районах добові та річні коливання температури є меншими
- У континентальних районах температурні коливання є значно більшими
Пояснення:
Вода має дуже велику питому теплоємність Дж/(кг·°С). Це означає, що:
- Вода повільно нагрівається вдень і влітку, поглинаючи велику кількість теплоти
- Вода повільно охолоджується вночі і взимку, віддаючи накопичену теплоту
У континентальних районах суша (ґрунт, каміння) має значно меншу питому теплоємність, тому швидко нагрівається і швидко охолоджується, що призводить до різких перепадів температури.
Відповідь: Біля моря температурні коливання менші через велику питому теплоємність води, яка повільно нагрівається та охолоджується. У глибині континенту коливання більші через малу теплоємність суші.