Перейти до основного вмісту
Фізика• 7 хв читання

16. Питома теплоємність речовини

Зміст Контрольні запитання 1. Від чого залежить кількість теплоти, що необхідна для нагрівання тіла? Кількість теплоти залежить від маси тіла, зміни його температури та питомої теплоємності речовини, з якої воно виготовлене 2. За якою формулою обчислюють кількість теплоти, передану тілу під час нагрівання або виділену ним під час охолодження? Q = cm t де Q […]

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

Контрольні запитання

1. Від чого залежить кількість теплоти, що необхідна для нагрівання тіла?

Кількість теплоти залежить від маси тіла, зміни його температури та питомої теплоємності речовини, з якої воно виготовлене

2. За якою формулою обчислюють кількість теплоти, передану тілу під час нагрівання або виділену ним під час охолодження?

Q=cmΔtQ = cm\Delta t

де QQ — кількість теплоти, cc — питома теплоємність речовини, mm — маса тіла, Δt\Delta t — зміна температури

3. Яким є фізичний зміст питомої теплоємності речовини?

Питома теплоємність показує, яку кількість теплоти потрібно передати тілу масою 1 кг, щоб нагріти його на 1 °C (або на 1 К)

4. Назвіть одиницю питомої теплоємності речовини.

Одиниця питомої теплоємності — джоуль на кілограм-градус Цельсія: Дж/(кг·°C) або джоуль на кілограм-кельвін: Дж/(кг·К)

Вправа

1. Питома теплоємність срібла дорівнює 250. Що це означає?

Питома теплоємність c=250c = 250 Дж/(кг·°С) означає, що для нагрівання срібла масою 1 кг на 1 °С необхідно передати 250 Дж теплоти.

Або інакше: під час охолодження 1 кг срібла на 1 °С виділяється 250 Дж теплоти.

2. Чому в системах охолодження найчастіше використовують воду?

Вода має високу питому теплоємність 4200 Дж/(кг·°C), тому поглинає багато тепла без сильного підвищення своєї температури. Вона доступна, дешева і не токсична, що робить її зручною для використання в різних системах.

3. Сталеву ложку масою 40 г нагріли в окропі (у воді за температури 100 °С). Яка кількість теплоти пішла на нагрівання ложки, якщо її температура збільшилася від 20 до 80 °С?

Дано:

m=40m = 40 г =0,04= 0{,}04 кг

t1=20t_1 = 20 °С

t2=80t_2 = 80 °С

c=500c = 500 Дж/(кг·°С) (сталь)

Знайти: QQ — ?

Розв’язання:

Використаємо формулу кількості теплоти: Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t

Знайдемо зміну температури: Δt=t2t1=8020=60 °С\Delta t = t_2 - t_1 = 80 - 20 = 60\text{ °С}

Підставимо значення: Q=5000,0460=1200 ДжQ = 500 \cdot 0{,}04 \cdot 60 = 1200\text{ Дж}

Відповідь: 1,2 кДж

4. За поданими рис. 1-3 складіть задачі та розв’яжіть їх.

1 задача

Умова: Речовині з питомою теплоємністю c=750c = 750 Дж/(кг·°С) передано Q=1500Q = 1500 Дж теплоти, внаслідок чого її температура збільшилася на Δt=20\Delta t = 20 °С. Знайти масу речовини.

Дано:

c=750c = 750 Дж/(кг·°С)

Q=1500Q = 1500 Дж

Δt=20\Delta t = 20 °С

Знайти: mm — ?

Розв’язання:

Використаємо формулу кількості теплоти: Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t

Виразимо масу: m=QcΔtm = \dfrac{Q}{c \cdot \Delta t}

Підставимо значення: m=150075020=150015000=0,1 кгm = \dfrac{1500}{750 \cdot 20} = \dfrac{1500}{15000} = 0{,}1\text{ кг}

Відповідь: 0,1 кг = 100 г

2 задача

Умова: Залізна куля масою m=5m = 5 г з початковою температурою t0=50t_0 = 50 °С занурена у воду з температурою t=10t = 10 °С. Яка кількість теплоти виділилась при охолодженні кулі до температури води?

Дано:

m=5m = 5 г =0,005= 0{,}005 кг

t1=50t_1 = 50 °С

t2=10t_2 = 10 °С

cFe=460c_{\text{Fe}} = 460 Дж/(кг·°С) (залізо)

Знайти: QQ — ?

Розв’язання:

Використаємо формулу кількості теплоти: Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t

Знайдемо зміну температури: Δt=t1t2=5010=40 °С\Delta t = t_1 - t_2 = 50 - 10 = 40\text{ °С}

Підставимо значення: Q=4600,00540=92 ДжQ = 460 \cdot 0{,}005 \cdot 40 = 92\text{ Дж}

Відповідь: 92 Дж

3 задача

Умова: Воді масою m=0,5m = 0{,}5 кг передано Q=4200Q = 4200 Дж теплоти. На скільки градусів збільшилася температура води?

Дано:

m=0,5m = 0{,}5 кг

Q=4200Q = 4200 Дж

c=4200c = 4200 Дж/(кг·°С) (вода)

Знайти: Δt\Delta t — ?

Розв’язання:

Використаємо формулу кількості теплоти: Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t

Виразимо зміну температури: Δt=Qcm\Delta t = \dfrac{Q}{c \cdot m}

Підставимо значення: Δt=420042000,5=42002100=2 °С\Delta t = \dfrac{4200}{4200 \cdot 0{,}5} = \dfrac{4200}{2100} = 2\text{ °С}

Відповідь: 2 °С

5. Щоб нагріти деталь масою 250 г на 160 °С, їй було передано 20 кДж теплоти. З якого матеріалу виготовлено деталь?

Дано:

m=250m = 250 г =0,25= 0,25 кг

Δt=160\Delta t = 160 °С

Q=20Q = 20 кДж =20000= 20000 Дж

Знайти: матеріал деталі

Розв’язання:

Використаємо формулу кількості теплоти: Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t

Знайдемо питому теплоємність матеріалу: c=QmΔtc = \dfrac{Q}{m \cdot \Delta t}

Підставимо значення: c=200000,25160=2000040=500 Дж/(кг°С)c = \dfrac{20000}{0,25 \cdot 160} = \dfrac{20000}{40} = 500\text{ Дж/(кг}\cdot\text{°С)}

За таблицею питомих теплоємностей, значення c=500c = 500 Дж/(кг·°С) відповідає сталі.

Відповідь: деталь виготовлена із сталі.

6. Як відомо, c=QmΔtc = \dfrac{Q}{m \cdot \Delta t}. Чи можемо ми сказати, що питома теплоємність залежить від маси речовини? від зміни температури речовини? від кількості переданої теплоти?

Питома теплоємність cc є фізичною величиною, що характеризує саму речовину і чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1 кг, щоб нагріти її на 1 °С.

Питома теплоємність не залежить:

  • від маси речовини
  • від зміни температури речовини
  • від кількості переданої теплоти

Питома теплоємність залежить лише від роду речовини (матеріалу) та її агрегатного стану.

Відповідь: Ні, питома теплоємність не залежить ані від маси, ані від зміни температури, ані від кількості теплоти. Це характеристика речовини.

7. В алюмінієвій каструлі масою 500 г нагріли 1,5 кг води від 20 °С до кипіння. Яку кількість теплоти передано каструлі з водою?

Дано:

m1=500m_1 = 500 г =0,5= 0,5 кг (алюміній)

m2=1,5m_2 = 1,5 кг (вода)

t1=20t_1 = 20 °С

t2=100t_2 = 100 °С

c1=920c_1 = 920 Дж/(кг·°С) (алюміній)

c2=4200c_2 = 4200 Дж/(кг·°С) (вода)

Знайти: QQ — ?

Розв’язання:

Загальна кількість теплоти складається з теплоти, переданої каструлі та воді: Q=Q1+Q2Q = Q_1 + Q_2

Використаємо формулу: Q=c1m1Δt+c2m2ΔtQ = c_1 \cdot m_1 \cdot \Delta t + c_2 \cdot m_2 \cdot \Delta t

Знайдемо зміну температури: Δt=t2t1=10020=80 °С\Delta t = t_2 - t_1 = 100 - 20 = 80\text{ °С}

Підставимо значення: Q1=9200,580=36800 ДжQ_1 = 920 \cdot 0,5 \cdot 80 = 36800\text{ Дж}

Q2=42001,580=504000 ДжQ_2 = 4200 \cdot 1,5 \cdot 80 = 504000\text{ Дж}

Q=36800+504000=540800 Дж=540,8 кДжQ = 36800 + 504000 = 540800\text{ Дж} = 540,8\text{ кДж}

Відповідь: 540,8 кДж

8. На яку висоту можна було б підняти вантаж масою 2 т, якби вдалося використати всю енергію, що звільняється під час остигання 0,5 л води від 100 до 0°С?

Дано:

mвант=2m_{\text{вант}} = 2 т =2000= 2000 кг

V=0,5V = 0,5 л =0,0005= 0,0005 м³

mводи=0,5m_{\text{води}} = 0,5 кг

t1=100t_1 = 100 °С

t2=0t_2 = 0 °С

c=4200c = 4200 Дж/(кг·°С)

g=10g = 10 м/с²

Знайти: hh — ?

Розв’язання:

Знайдемо кількість теплоти, що виділяється при охолодженні води: Q=cmводиΔtQ = c \cdot m_{\text{води}} \cdot \Delta t

Δt=1000=100 °С\Delta t = 100 - 0 = 100\text{ °С}

Q=42000,5100=210000 ДжQ = 4200 \cdot 0,5 \cdot 100 = 210000\text{ Дж}

Ця енергія перетворюється на потенціальну енергію вантажу: Ep=mвантghE_p = m_{\text{вант}} \cdot g \cdot h

Прирівняємо: Q=mвантghQ = m_{\text{вант}} \cdot g \cdot h

h=Qmвантg=210000200010=21000020000=10,5 мh = \dfrac{Q}{m_{\text{вант}} \cdot g} = \dfrac{210000}{2000 \cdot 10} = \dfrac{210000}{20000} = 10{,}5\text{ м}

Відповідь: 10,5 м

9. Оберіть на карті дві місцевості, розташовані на одній широті: одна має бути біля моря, а інша — у глибині континенту. Скориставшись додатковими джерелами інформації, зіставте перепади температур (день — ніч, зима — літо) у цих місцевостях. Поясніть отримані результати.

Розглянемо дві місцевості на широті приблизно 50° пн. ш.: прибережне місто та континентальне місто.

Спостереження:

  • У прибережних районах добові та річні коливання температури є меншими
  • У континентальних районах температурні коливання є значно більшими

Пояснення:

Вода має дуже велику питому теплоємність c=4200c = 4200 Дж/(кг·°С). Це означає, що:

  1. Вода повільно нагрівається вдень і влітку, поглинаючи велику кількість теплоти
  2. Вода повільно охолоджується вночі і взимку, віддаючи накопичену теплоту

У континентальних районах суша (ґрунт, каміння) має значно меншу питому теплоємність, тому швидко нагрівається і швидко охолоджується, що призводить до різких перепадів температури.

Відповідь: Біля моря температурні коливання менші через велику питому теплоємність води, яка повільно нагрівається та охолоджується. У глибині континенту коливання більші через малу теплоємність суші.

Теги статті:

#Відповіді 8 Бар’яхтар
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← Усі статті блогу↑ Вгору